Як мало треба щоби щастя досягти... Всього лише з тобою бути поруч, Щоби навіки раз і назавжди, Щоб в радості і в горі, і до скону. Щоб відкривати все нове в тобі, І в серці зберігати всі моменти. За руки взявшись по життю іти, І вірними лишитися до смерті.
А пам’ятаєш наше тепле ліжко? Наш чай гарячий з печивом крихким, Тоді За руку взяв мене ти ніжно, А потім став шаленим і палким. Мені відкрив нові незнанні грані Відкрив свій світ любові й теплоти. І через очі ці твої кохані, Приткнулась до твоєї темноти. А пам’ятаєш ти останню зустріч? Так ніби відпускати не хотів, Так ніби ти хотів, щоби я поруч З тобою залишилася повік. А пам’ятаєш як гуляли разом? Пили латте, сміялись як завжди… Я вірю зовсім незабаром Зустрінемось.... на цей раз НАЗАВЖДИ! Автор: Музичук Оленка
#віршмузичук Чи треба визнавати свої помилки? . Ми шукаєм причини для наших помилок, Бо нам страшно сказати, що це винний я. Для душі ми своєї шукаєм спочинок, Нам простіше ...
Коментарі
Дописати коментар