Прости

Прости мене, Ісусе, що немає віри,
А розпач знову серце полонив.
А Ти ж як треба переставиш гори,
А Ти ж мене мене, як дочку полюбив.

Прости, що часто так я зневіряюсь,
А коли тяжко, дорікаю знов Тобі.
Я так живу, що все грішу і каюсь
І часто знемагаю в боротьбі.

Прости, що часто я була невірна,
А ти мене Ісусе все чекав.
І хоч не завжди я була покірна,
Я поверталась...Ти  мене прощав.

Я дякую, що Ти мене прощаєш,
За те, що терпиш й любиш як дитя.
Любов'ю Батька ніжно зігріваєш,
Й мені даруєш вічне майбуття.
                                        Альонка Музичук