Прости
Прости мене, Ісусе, що немає віри, А розпач знову серце полонив. А Ти ж як треба переставиш гори, А Ти ж мене мене, як дочку полюбив. Прости, що часто так я зневіряюсь, А коли тяжко, дорікаю знов Тобі. Я так живу, що все грішу і каюсь І часто знемагаю в боротьбі. Прости, що часто я була невірна, А ти мене Ісусе все чекав. І хоч не завжди я була покірна, Я поверталась...Ти мене прощав. Я дякую, що Ти мене прощаєш, За те, що терпиш й любиш як дитя. Любов'ю Батька ніжно зігріваєш, Й мені даруєш вічне майбуття. Альонка Музичук