Поетична сторінка Музичук Олени

Запроси мене просто гуляти по небу, Щоб під хмарами щастя плекали, мов сни. Бо щасливим, ти знаєш, багато не треба, Лиш вдивлятися в погляд, що рідно-ясний. Ми пройдемося небом, збираючи зорі... Й загадавши бажання, відпустимо їх. Пропускаю крізь себе потоки прозорі І вдивлюсь в майбутнє, де безліч доріг. Запроси мене просто гуляти по небу, Й ми розділимо щастя з тобою на двох. З кожним днем я в тобі відчуваю потребу. До блакиті небес залишився лиш крок. . .

А ты не бойся, Бог ведь не оставит! Он не забудет, мимо не пройдет. И даже если кто-то тебя ранит, Он боль твою с тобою понесёт. А ты доверся, Он того желает, Чтоб ты поверил в то, что Он силён. Ведь эта вера только лишь спасает, И только так ты сможешь быть спасён. Возьми свой крест! Да, он порой тяжёлый, Но только так пройдешь ты этот путь. А ты не бойся, просто будь спокоен, И Бог откроет истины всю суть.