Поетична сторінка Музичук Олени

Зима не відпускає наші душі, Все не дає пробитися теплу, То замітає у холодній стужі, То напускає нам туман, імлу. Спочатку твоя видимість страждає, Не помічаючи усіх її старань, Як свічка твоя радість затухає, А твоя біль приходить без вагань. У серце заселяється неспокій, Розчарування, розпач тут як тут. Ти відчуваєш, як ти одинокий, Усім єством забившись в глухий кут. Та варто лиш відчути теплий подих, Вся крига скресне і пройде туман. Слідів зими на серці стане жодних. Душа ж відновить свій минувший стан.

До встречи с тобой, я дышала, До встречи с тобой - я жила. До встречи с тобой я не знала, Что значать слова "не судьба". До встречи с тобой - я мечтала, Я жизню своей наслаждалась. А после тебя перестала, А после - не стало меня...

Ни о чём... мои сны ни о чём... Это просто набор ерунды. Нет тебя, как всегда ни при чём, Хотя нет, виноват в этом ты. - В чем виновен? - ты спросишь меня. - И при чём до тебя мои сны? - Ты виновен, что в них нет тебя, Нет тебя ещё с прошлой весны. . . . #віршмузичук #poemshelens #вірші #poetryaboutlove

#віршмузичук Вірш, від якого віє теплом, затишком і Львовом, і від якого хочеться посміхатись❣️ . А ми зустрінемось у затишному Львові, Там мої сни здійснюється кольорові. Ми будем йти, тримаючись за руки, І відчувати серця свого стуки. А ми зустрінемось за чашечкою кави. Ти запитаєш, як у мене справи. Я посміхнувшись відповім: "Прекрасно!" Це ж таки правда: все приходь вчасно. . . . #віршмузичук #poemshelens #віршіукраїнською #віршіпрокохання #poetryaboutlove

#віршмузичук Яка ж я насправді?🤷 . . . А я буваю знаєш досить дивна, Така незрозуміла багатьом. Живу я так, неначе й не повинна - Коритись долі, йти її шляхом. Всі правила для мене наче зайві, А рамки я стираю залюбки. Свої гріхи і помилки прадавні, Перетворила на пусті чутки. Так я така, для когось незвичайна, А перед кимось гордою стаю. Пихата, ніжна, часом і відчайна. Я не для всіх, для себе лиш живу! . #віршіукраїнською #віршмузичук #вірші #poemshelens #poetry