Поетична сторінка Музичук Олени

Ты человек всего лишь в этом мире, Но для себя готовишь пьедестал Ты выше всех, и нет тебе примера Но ты лишь прах и с праха ты устал. Где Бог скажи? Не знаешь где же, правда? Ведь в сердце пусто, нет Его внутри Ты ж здесь хозяин й для тебе не надо, Чтоб твою душу Кто-то там ятрил. А как же выбор? Жыть я так желаю! Ты скажешь это с чувством, без стыда. И выбираешь все же полагаю Дорогу в ад, дорогу без Христа!

Як же хочеться просто злетіти І торкатися долонями неба. І єдине лише зрозуміти - Чому я ще ось тут біля тебе?... І нехай світ увесь зачекає Хай зупине свій плин океан Коли погляд я твій зустрічаю Мов душа оповила дурман. Хто ти є, що мене ти тримаєш Відпусти - полечу в небеса Ти не той, як ніхто добре знаєш, Ти не мій, я уже не твоя...

Хто не мріє, мрії не збуваються. Не чекаючи, не зможеш досягти. Перемоги важко здобуваються, Ти ж досягнеш, коли будеш йти. Та якщо в минуле повертатися, То майбутнього нематимеш, повір. Просто знай, ти сильний, щоб змагатися. Вір у себе і тягнись до зір!