Шлях Христа

Товпа кричала: "Слава і осанна!"
Усі раділи: "Ось Пророк іде!"
Вони для Нього віддавали шану
Та лише Він знав серце їх пусте.

Так знав Ісус, що пил їх ось погасне
І замість "Слава!" буде "Розіпніть!"
Що їх хвала всього лише дочасна,
Що їх ненависть буде не спинить.

Ті самі руки, що стелили віття,
Пізніше битимуть нещадно без жалю.
Вінок із терну покладуть, не з квітів,
В лице плюватимуть Небесному Царю.

Де стільки сили, щоби все стерпіти,
Щоби цей натовп легко так простить?
Як я хотіла б Боже теж так вміти
За всі зненаваги лиш благословить.