Героям Майдану

Мій біль не стримати у серці
І сліз з очей не зупинить.
Мов на воєнній палітурці,
Зображено подіїв нить.

Там кров з чола стікає тихо,
Там серце зупинилось враз,
Там знову трапилося лихо,
Через собачий цей наказ.

Через страшную їхню зраду,
Вмирають хлопці-козаки,
Для матері ж нема відради,
Нема спокою на віки.

У неї більш немає сина,
Немає більш її дитя,
Загинула її дитина,
Не чути вже серцебиття.

Він до героїв приєднався,
До тих хто вже віддав життя,
Хто за країну побивався,
Чекав на краще майбуття.

До тих, кого вже не вернути,
До тих, хто за країну впав,
Дай Боже, щоби не забути.
Щоб кожен про героїв знав!
(автор Музичук Олена)