Стіни...

Захмурюється серце від думок,
Бо знову ти стоїш перед очима.
І я від тебе знов чекаю  крок,
Не стій перед відкритими дверима.

Один твій крок і я в твоїм полоні,
Твоя назавжди в серці і в думках,
І ми повалим стіни ці картонні,
І почуття розпалим у серцях.

Автор: Музичук Олена

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Для щастя багато не треба!

Ти пам'таєш це?

Для моєї Ілоночки на весілля*