Голгофа

Він йшов під тягарем хреста важкого,
За Ним товпа тяглася все крича:
"Розп'ясти!" - виривалося з злобою,
"Розп'ясти!" - виривалося з-за плеча.

Він йшов смиренний, хоч вони плювали,
Він йшов на смерть заради їх життя.
А люди все кричали і кричали,
Без жалості, любові й співчуття.

Без сумніву, що не достойний жити,
Та з вірою, що гідний розп'яття.
Цей людський гнів ніхто не міг спинити.
У них мета: позбавити життя.

І знов лунає: "Розіпніть негайно,
Варрава хай живе, але не Він!"
Проте Ісус несе хреста спокійно,
Іде на смерть не людський - Божий Син.

Він йде смиренний, змучений тілесно,
Для того, щоб Його там розп'яли.
Він йде з метою, щоб були спасенні,
Всі люди, покаяння що знайшли.

І ось цей хрест уже стоїть чекає,
Що зараз святі руки тут приб'ють.
І люд навколо ката не спиняє,
Вони і дальше на Христа плюють.

Вони і дальше з Господа глузують:
"Якщо Ти Божий Син - зійди з хреста!"
Уже самі себе вони не чують.
Їм треба доказ...хоча їх сповна!

То ж скільки раз там перед ними чудо,
Вже було явлено Христом заради них.
Та що ж ви робите жорстокий люде?!
За що спіткав, Ісусе, стільки лих?

За що Ісусе? Ти ж є безневинний!
За що Ти мусиш вмерти на хресті?
За цих людей, що все кричать невпинно,
За натовп, що благає: "Розіпніть!"?

За тих, хто в руки Твої цвяхи забивали?
За фарисеїв, митників вмирав?
За тих людей в обличчя, що плювали?
А ти ж все наперед, Ісусе, знав...

Ти знав, що прийде ця важка година,
На небесах цей шлях Ти вибирав.
Коли Отець дав в жертву Свого Сина.
Ти знав, Ісусе, хоча й вибір мав.

Ти був у сяєві небес, в красі Едему,
Там ангели тобі співали честь.
Тому і ми у небо увійдемо,
Бо вибрав Ти за нас болючу смерть.

Хвала Тобі, Ісусе, хай лунає,
Хай лине спів, хай славлять всі серця,
Бо через смерть спасіння вічне має,
Кожна людина в домі у Творця!
Автор: Альонка Музичук
2016 рік